Є таке поняття у когнітивній психології – theory of mind. Або “модель психічного стану іншого”.
Суть така: спілкуючись з іншою людиною, ти маєш розуміти, що вона жива, що вона має свої уявлення про світ, свої мотиви, бажання, переживання відмінні від ваших власних. Саме ця навичка дозволяє нам співчувати, виявляти емпатію. Вона поступово формується у дитини з віком, коли активно розвивається префронтальна кора її головного мозку. Це, в якомусь сенсі, найскладніша вища психічна функція. Люди, які страждають на розлади аутистичного спектру, не здатні створити ту саму «модель психічного стану іншого». Нині стан, коли сучасний здоровий мозок цього не робить, хоча фізіологічно здатен на це, називають «цифровим аутизмом». Це нездатність співчувати, розуміти, чути аргументи. Ми спілкуємося у соціальних мережах із власними галюцинаторними, по суті, образами, а зовсім не з іншими людьми. Нещодавні дослідження показали, що ми використовуємо різні області кори головного мозку, коли спілкуємося з людьми в онлайні та в офлайні. Тобто, це взагалі різні психічні процеси. І «цифрового аутизму» стає все більше і більше, а отже, менше співчуття, взаєморозуміння і уваги до почуттів іншої людини.
A theory of mind
Є таке поняття у когнітивній психології – theory of mind. Або “модель психічного стану іншого”.
Суть така: спілкуючись з іншою людиною, ти маєш розуміти, що вона жива, що вона має свої уявлення про світ, свої мотиви, бажання, переживання відмінні від ваших власних. Саме ця навичка дозволяє нам співчувати, виявляти емпатію. Вона поступово формується у дитини з віком, коли активно розвивається префронтальна кора її головного мозку. Це, в якомусь сенсі, найскладніша вища психічна функція. Люди, які страждають на розлади аутистичного спектру, не здатні створити ту саму «модель психічного стану іншого».
Нині стан, коли сучасний здоровий мозок цього не робить, хоча фізіологічно здатен на це, називають «цифровим аутизмом». Це нездатність співчувати, розуміти, чути аргументи.
Ми спілкуємося у соціальних мережах із власними галюцинаторними, по суті, образами, а зовсім не з іншими людьми. Нещодавні дослідження показали, що ми використовуємо різні області кори головного мозку, коли спілкуємося з людьми в онлайні та в офлайні. Тобто, це взагалі різні психічні процеси. І «цифрового аутизму» стає все більше і більше, а отже, менше співчуття, взаєморозуміння і уваги до почуттів іншої людини.